<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Телетеатр</title>
		<link>http://teleteatr.at.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Thu, 24 Dec 2015 11:29:43 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://teleteatr.at.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Арт-зона. Розмова про роботу над фільмом &quot;Музи Дніпра&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;Директор Телетеатра Ольга Волошина и режиссёр Наталья Огородняя встретились с Виталием Амутных в программе &quot;Арт-зона&quot; на 51 канале. Поговорили о работе над нашим фильмом &quot;Музы Днепра&quot;. А также о жанре документального фильма, его востребованности сегодня, универсальности, конкурентоспособности.&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;240&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua//www.youtube.com/embed/woambgu-wvs?rel=0&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Директор Телетеатра Ольга Волошина и режиссёр Наталья Огородняя встретились с Виталием Амутных в программе &quot;Арт-зона&quot; на 51 канале. Поговорили о работе над нашим фильмом &quot;Музы Днепра&quot;. А также о жанре документального фильма, его востребованности сегодня, универсальности, конкурентоспособности.&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;240&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua//www.youtube.com/embed/woambgu-wvs?rel=0&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/art_zona_rozmova_pro_robotu_nad_filmom_muzi_dnipra/2015-12-24-186</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Nataly</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/art_zona_rozmova_pro_robotu_nad_filmom_muzi_dnipra/2015-12-24-186</guid>
			<pubDate>Thu, 24 Dec 2015 11:29:43 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Легендарной радистке посвящается...</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family:tahoma,geneva,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/asja_zhukova.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: left; width: 168px; height: 250px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family:tahoma,geneva,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12px;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt; Два роки тому 8 травня 2013 відбулася прем&amp;rsquo;єра нового фільму Телетеатру &amp;laquo;Євген Березняк&amp;raquo; з документального циклу &amp;laquo;Уроки мужності&amp;raquo; (автор сценарію та режисер Наталія Огородня). Ця стрічка розповідає про життя &amp;nbsp;українського розвідника і педагога Євгена Степановича Березняка, котрий відомий всім як легендарний майор Вихор.&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/gruppa_golos_2.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: right; width: 300px; height: 240px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sa...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family:tahoma,geneva,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/asja_zhukova.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: left; width: 168px; height: 250px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-family:tahoma,geneva,sans-serif;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-size:12px;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt; Два роки тому 8 травня 2013 відбулася прем&amp;rsquo;єра нового фільму Телетеатру &amp;laquo;Євген Березняк&amp;raquo; з документального циклу &amp;laquo;Уроки мужності&amp;raquo; (автор сценарію та режисер Наталія Огородня). Ця стрічка розповідає про життя &amp;nbsp;українського розвідника і педагога Євгена Степановича Березняка, котрий відомий всім як легендарний майор Вихор.&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/gruppa_golos_2.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: right; width: 300px; height: 240px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Вперше знімальна група Телетеатра приїжджала до Євгена Степановича в листопаді 2012 року для запису інтерв&apos;ю для фільму. Перша зустріч-знайомство пройшла в дружній атмосфері. Коли ж ми зустрілися з Євгеном Березняком знов, то наше спілкування розтягнулося на кілька годин. Незважаючи на свій поважний вік (а Березняку вже було 99 років!) він продовжував&amp;nbsp;цікавитися сучасним життям, і особливо тим, що стосується шкільної освіти. Він є почесним академіком Академії педагогічних наук України. У свої 99 років, &amp;nbsp;залишався&amp;nbsp;бадьорим, упевненим у своїх діях, з прекрасним почуттям гумору і відкритим для спілкування людиною.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;Телетеатр представив фільм про Євгена Березняка широкому глядачеві 22 червня 2013 року.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;Про&amp;nbsp;розвідника і педагога Євгена Березняка багатьом відомо по х/ф &amp;laquo;Майор &amp;laquo;Вихор&amp;raquo; (СРСР, 1965р.). Головний герой фільму капітан Михайлов, він же і &amp;laquo;майор &amp;laquo;Вихор&amp;raquo; - персонаж однойменного роману Юліана Семенова &amp;laquo;Майор Вихор&amp;raquo;. Прототипом головного персонажа,&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;майора Вихора, є відразу три людини. Це - Олексій Ботян, Євген Березняк (нагороджений вищою польскою нагородою &amp;nbsp;&amp;laquo;Віртуті Мілітарі&amp;raquo;), а також друг Юліана Семенова, відомий письменник Овідій Горчаков (автор повісті &amp;laquo;Викликаємо вогонь на себе&amp;raquo;), з якого списано зовнішність і характер &amp;laquo;Вихору&amp;raquo;.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/ogorodnjaja_i_bereznjak.jpg&quot; style=&quot;font-family: tahoma, geneva, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 19.2px; margin: 10px; width: 300px; height: 225px; float: left;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;Будучи педагогом у цивільному житті, під час Другої світової війни&amp;nbsp;Березняк працював у дніпропетровському підпіллі. Після звільнення Дніпропетровська, в кінці 1943 року направлений до Москви у школу Головного розвідувального управління, після закінчення якої, він очолив групу військових розвідників під кодовою назвою &amp;laquo;Голос&amp;raquo;. Тоді ж, в серпні 44-го, разом з Березняком -&quot;голосом&quot;, за лінію фронту відправилися радистка Ася Жукова, позивні &quot;Груша&quot;, і розвідник, лейтенант Олексій Шаповалов. Оперативний псевдонім &quot;Гроза&quot;.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;У ніч на 19 серпня 1944 року групу було десантовано на території Польщі під Краковом. В цьому районі вона виконувала бойове завдання 156 днів. За порівняно короткий термін своєї діяльності в тилу ворога групі вдалося повністю розвідати Краківський укріпрайон, зібрати і передати в штаб 1-го Українського фронту достовірну інформацію про дислокацію нацистських армій, корпусів і дивізій, повітряних ескадр. Найважливішими операціями групи були: отримання від німецької абвер-команди № 115 плану мінування Кракова, розкриття складу, озброєння і дислокації всіх дивізій і корпусів, що входили до складу 17-ї польової армії, яка тримала оборону перед військами 1-го Українського фронту.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Документальний фільм &amp;laquo;Євген Березняк&amp;raquo; отримав вищу нагороду &amp;ndash; Гран-Прі&amp;nbsp;V&amp;nbsp;Міжнародного фестивалю екранного та сценічного мистецтв &amp;laquo;Кінологос-2013&amp;raquo;.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; А нещодавно до Телетеатру звернувся відомий у місті артист Віктор Тетерін. Виявилося, що він&amp;nbsp; - онук той самої легендарної розвідниці Асі Жукової, яка разом з Березняком-&amp;laquo;Голосом&amp;raquo; виконувала спецзавдання у Кракові. Тому Телетеатр разом з Віктором Тетеріним вирішили провести концерт пам&apos;яті легендарної радистки майора Вихора Асі Жукової, який відбудеться 20 грудня у залі Телетеатру. До речі декілька слів про життя Асі Жукової.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;span style=&quot;line-height: 1.6;&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp; &amp;nbsp;Доля розвідниці Асі Федорівни Жукової - Церетелі увійшла в історію зі сторінок численних книг та художнього фільму. Наприкінці 60 -х років минулого сторіччя Асю Федорівну знав весь Радянський Союз, їй писали листи, облягали журналісти, запрошували на зустрічі з трудовими колективами, в школи та військові частини.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/evgenij_bereznjak_2.jpg&quot; style=&quot;font-family: tahoma, geneva, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 19.2px; margin: 10px; float: right; width: 204px; height: 350px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;Ася Жукова народилася в місті Новомосковську Дніпропетровської області . Тут закінчила школу і хотіла вступати до медичного інституту. Але почалася війна, яка поміняла плани вчорашньої випускниці школи. У період окупації України шістнадцятирічна Ася активно співпрацювала з підпільниками , поширювала листівки в місті, була зв&apos;язковою.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/gruppa_golos.jpg&quot; style=&quot;font-family: tahoma, geneva, sans-serif; font-size: 12px; line-height: 19.2px; margin: 10px; float: left; width: 300px; height: 196px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;У вересні 1943 року, коли Червона Армія звільнила Новомосковськ, Ася Жукова пішла добровольцем в армію. Її одразу запросили в розвідвідділ і після послали вчитися до розвідшколи . В якості радистки її включили до складу групи, яка мала висадитися вночі в Польщі і зібрати відомості про німецьких військах у Кракові. Це було її перше серйозне завдання&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; У 1944 році на нараді в польовому штабі Гіммлера було прийнято рішення знищити культурні цінності слов&apos;янської цивілізації - Краків , Варшаву, Прагу і Братиславу. Про це стало відомо радянській розвідці . Тоді й було прийнято рішення з метою встановлення &quot; способів, часу, а також осіб, відповідальних за знищення Кракова &quot;, закинути в тил ворога развідгрупу .&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; У ніч з 18 на 19 серпня 1944 з аеродрому Єжова на літаку ЛИ-2 у ворожий тил в районі села Рибне була закинута група &quot;Голос&quot;. Ася приземлилася на невеликому картопляному полі. За легендою, вона українка Ганна Молодий. Була викрадена в Німеччину, працювала у господарів, але захворіла на туберкульоз, і її з довідкою оправили в Україні. Вранці виявилося, що льотчики помилилися і десантували розвідників за 120 кілометрів від Рибне у Верхній Сілезії вже на території Німеччини.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Завдяки особистій винахідливості і кмітливості, за тиждень Ася добирається до Польщі, де зустрічається в умовленому місці з радянською розвідницею Єлизаветою Вологодською та &amp;nbsp;передає перше повідомлення про склад боєприпасів, який був знищений авіацією через два дні.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Під Краковом вона зустрічається з Євгеном Березняком , який вже встиг потрапити до рук гестапо і втекти &amp;nbsp;і Олексієм Шаповаловим . Вони ставлять Асі задачу проникнути з радіостанцією до Кракова і влаштуватися на роботу. Відважна розвідниця пройшла до Кракова через всі пости і влаштувалася домогосподаркою до віце- прокурора міста. Коли виникала необхідність терміново передати інформацію в Центр, Ася не йшла до зв&apos;язного , а передавала повідомлення по рації , захованої в кімнаті між пружинами ліжка . Завдяки її відомостями радянське командування дізналося, які будівлі в Кракові німці почали мінувати .&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Одного разу зв&apos;язковий не прийшов на зустріч. Виявилося, що серед польських підпільників був зрадник. Ася була змушена піти з міста в партизанську диверсійну групу. Під виглядом селянки , що пасе козу , вона безперешкодно ходила уздовж залізничного мосту і з&apos;ясовувала графік патрулювання моста. Через кілька днів партизани підірвали міст , коли по ньому проходив ешелон з військовою технікою.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Перемогу Ася Федорівна зустріла в Берліні. Відразу після війни вона демобілізується і здійснює свою давню мрію &amp;ndash; здає вступні іспити до Дніпропетровського медичного інституту . Після закінчення інституту Ася сама просить відправити її на Колиму . Як розповідала її дочка Наталія Йосипівна, мати не любила до себе уваги, не шукала вигоди і легких шляхів. На Крайній Півночі Ася Федорівна працювала в лікарні - приймала пологи. Там же познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, теж лікарем.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Польський уряд нагородило Асю золотим хрестом &quot;За свободу і незалежність Польщі&quot;. Вона стала почесним громадянином Кракова. А Батьківщина оцінила заслуги розвідниці орденом Червоної Зірки і двома орденами Вітчизняної війни. На малій батьківщині в Новомосковську Асю Жукову - Церетелі прийняли в почесні жителі міста.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; У 1972 році родина Жукових - Церетелі переїжджає до Криму. Більше 30 років Ася Федорівна прожила в скромному будиночку на околиці Ялти. Працювала черговим лікарем в курортній поліклініці.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;font-size:14px;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;font-family:trebuchet ms,helvetica,sans-serif;&quot;&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Померла Ася Жукова у 2006. Їй було 82 роки.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/legendarnoj_radistke_posvjashhaetsja/2015-12-19-185</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Nataly</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/legendarnoj_radistke_posvjashhaetsja/2015-12-19-185</guid>
			<pubDate>Sat, 19 Dec 2015 19:49:46 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Сюжет 51 каналу про прем&apos;єру</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;200&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua//www.youtube.com/embed/JCMEJ4E-k38?rel=0&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;200&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua//www.youtube.com/embed/JCMEJ4E-k38?rel=0&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/sjuzhet_51_kanalu_pro_prem_39_eru/2015-12-14-184</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Dmipil</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/sjuzhet_51_kanalu_pro_prem_39_eru/2015-12-14-184</guid>
			<pubDate>Mon, 14 Dec 2015 13:02:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Прем&apos;єра фільму &quot;Музи Дніпра&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem.jpg&quot; style=&quot;width: 223px; height: 150px; float: left; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem2.jpg&quot; style=&quot;margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 201px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem3.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 200px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem4.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 117px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem5.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 128px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;11 грудня 2015 року в Телетеатрі відбулась прем&apos;єра документального фільму &quot;Музи Дніпра&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фільм створено у жанрі історико-культурного нарису і присвяч...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem.jpg&quot; style=&quot;width: 223px; height: 150px; float: left; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem2.jpg&quot; style=&quot;margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 201px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem3.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 200px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem4.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 117px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/News/2015-12-11_prem5.jpg&quot; style=&quot;line-height: 20.8px; margin-left: 5px; margin-right: 5px; float: left; width: 128px; height: 150px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;11 грудня 2015 року в Телетеатрі відбулась прем&apos;єра документального фільму &quot;Музи Дніпра&quot;.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фільм створено у жанрі історико-культурного нарису і присвячено темі розвитку культури в Дніпропетровську. Фільм розповідає про відомих особистостей - акторів, письменників, художників, архітекторів, пов&apos;язаних з містом. Центральна тема це історія театрів.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Тривалість фільму 39 хвилин. Він розрахований для показу на учбових факультативах в якості ілюстрації та навчального посібника.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;На прем&apos;єру завітали представники ЗМІ та гості. Ректор Національної гірничої академії Геннадій Півняк привітав директора Телетеатру Ольгу Волошину та автора фільму &quot;Музи Дніпра&quot; режисера Наталію Огородню зі створенням фільму та запросив організувати презентацію стрічки в Культурному центрі академії.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/prem_39_era_filmu_muzi_dnipra/2015-12-12-183</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Dmipil</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/prem_39_era_filmu_muzi_dnipra/2015-12-12-183</guid>
			<pubDate>Fri, 11 Dec 2015 23:24:13 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Встреча друзей</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(20, 24, 35); font-family: helvetica, arial, sans-serif; font-size: 14px; line-height: 19.32px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/Fotos/kira_kaft.jpg&quot; style=&quot;border-width: 10px; border-style: solid; margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сегодня у нас был отличный день. Сегодня к нам в Телетеатр приехали наши старые одесские друзья - председатель одесской ячейки НСЖУ Юрий Работин, его зам. Сергей Иванов. Вместе с ними в Днепропетровск приехали два прекрасных человека - исполнительница нового одесского шансона Kira Kaft и автор и исполнитель Семен Калика. Подробности их приезда в Днепр - в репортаже &amp;laquo;ДН@ЕПР ПОСТ&amp;raquo;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;источник &lt;a href=&quot;http://dneprpost.com.ua/index.php?newsid=5623&quot;&gt;http://dneprpost.com.ua/index.php?newsid=5623&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: rgb(20, 24, 35); font-family: helvetica, arial, sans-serif; font-size: 14px; line-height: 19.32px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/Fotos/kira_kaft.jpg&quot; style=&quot;border-width: 10px; border-style: solid; margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Сегодня у нас был отличный день. Сегодня к нам в Телетеатр приехали наши старые одесские друзья - председатель одесской ячейки НСЖУ Юрий Работин, его зам. Сергей Иванов. Вместе с ними в Днепропетровск приехали два прекрасных человека - исполнительница нового одесского шансона Kira Kaft и автор и исполнитель Семен Калика. Подробности их приезда в Днепр - в репортаже &amp;laquo;ДН@ЕПР ПОСТ&amp;raquo;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;источник &lt;a href=&quot;http://dneprpost.com.ua/index.php?newsid=5623&quot;&gt;http://dneprpost.com.ua/index.php?newsid=5623&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/vstrecha_druzej/2015-12-07-182</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Nataly</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/vstrecha_druzej/2015-12-07-182</guid>
			<pubDate>Mon, 07 Dec 2015 17:10:24 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Запрошуємо на прем’єру фільму &quot;Музи Дніпра&quot;</title>
			<description>&lt;h2&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/khudrada.jpg&quot; style=&quot;border-width: 10px; border-style: solid; margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;11 грудня&amp;nbsp; 2015 р&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;.&lt;/span&gt;&amp;nbsp; о &lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;15-00&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt; Дніпропетровський міський телевізійний театр (&lt;span style=&quot;color:#FFFF00;&quot;&gt;вул. &lt;strong&gt;Рогальова,9&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;) запрошує &amp;nbsp;на прем&amp;rsquo;єру документального фільму &lt;span style=&quot;color:#00FFFF;&quot;&gt;&amp;laquo;Музи Дніпра&amp;raquo;&lt;/span&gt; (виробництво Дніпропетровський Телетеатр, 2015 р., трив. 35 хв.).&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Новий фільм Телетеатру розповість глядачеві про культурне життя та традиції Катеринослава та сучасного Дніпропетровська. Про видатних&amp;nbsp; літераторів, акторів, художників, вчених, архітекторів, які мешкали, працювали та гостювали у місті. Всі вони зробили свій особистий внесок в життя та залишили яскраві спогади про себе в історії &amp;nbsp;міста на Дніпрі.&lt;/p...</description>
			<content:encoded>&lt;h2&gt;&lt;strong&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/khudrada.jpg&quot; style=&quot;border-width: 10px; border-style: solid; margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;11 грудня&amp;nbsp; 2015 р&lt;/span&gt;&lt;/strong&gt;&lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;.&lt;/span&gt;&amp;nbsp; о &lt;span style=&quot;color:#FF0000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;15-00&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt; Дніпропетровський міський телевізійний театр (&lt;span style=&quot;color:#FFFF00;&quot;&gt;вул. &lt;strong&gt;Рогальова,9&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;) запрошує &amp;nbsp;на прем&amp;rsquo;єру документального фільму &lt;span style=&quot;color:#00FFFF;&quot;&gt;&amp;laquo;Музи Дніпра&amp;raquo;&lt;/span&gt; (виробництво Дніпропетровський Телетеатр, 2015 р., трив. 35 хв.).&lt;/h2&gt;

&lt;p&gt;Новий фільм Телетеатру розповість глядачеві про культурне життя та традиції Катеринослава та сучасного Дніпропетровська. Про видатних&amp;nbsp; літераторів, акторів, художників, вчених, архітекторів, які мешкали, працювали та гостювали у місті. Всі вони зробили свій особистий внесок в життя та залишили яскраві спогади про себе в історії &amp;nbsp;міста на Дніпрі.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Фільм дає відповіді на багато цікавих питань. Які культурні події відбувалися у місті протягом ХІХ століття?&amp;nbsp; Яким був перший театр Катеринослава?&amp;nbsp; Які п&amp;rsquo;єси ставили на театральних сценах і хто був найулюбленішим з акторів?&amp;nbsp; Чим займалися мешканці Катеринослава у вільний час, де відпочивали, чим цікавилися, де отримували останні новини та плітки? &amp;nbsp;Також у фільмі мова йде про бурхливий&amp;nbsp; та нестримний &amp;nbsp;початок у Катеринославі ХХ століття. &amp;nbsp;У місті, яке вже придбало нове ім&amp;rsquo;я &amp;ndash; Дніпропетровськ,&amp;nbsp; відкриваються нові театри, клуби, концертні зали, телевізійна студія. І ось, вже ХХІ століття. У сучасному Дніпропетровську&amp;nbsp; культурне життя дуже насичене. І кожного дня місто-мегаполіс ХХІ століття пропонує своїм мешканцям та гостям різноманітні культурні події.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Автор сценарію та режисер - Наталія Огородня, відеозйомка та монтаж - Дмитро Пилипенко, звукорежисер - Олексій Блажко, директор- худ. керівник Телетеатру - Ольга Волошина.&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/prem_era_novogo_filmu_muzi_dnipra/2015-12-06-181</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Nataly</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/prem_era_novogo_filmu_muzi_dnipra/2015-12-06-181</guid>
			<pubDate>Sun, 06 Dec 2015 10:01:23 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Вінні Пух та його друзі</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;200&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/vgsRD7BNKeQ&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;200&quot; src=&quot;https://www.youtube.com/embed/vgsRD7BNKeQ&quot; width=&quot;320&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/vinni_pukh_ta_jogo_druzi/2015-11-26-180</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Dmipil</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/vinni_pukh_ta_jogo_druzi/2015-11-26-180</guid>
			<pubDate>Thu, 26 Nov 2015 15:28:29 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Чайка Джонатан Лівінгстон</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/board/announcement/chajka_dzhonatan_livingston/4-1-0-158&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/posters/2015-10-23_Chayka.jpg&quot; style=&quot;margin-left: 0px; margin-right: 10px; float: left; width: 177px; height: 250px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;УВАГА: ДВА ПОКАЗИ ЗАМІСТЬ ОДНОГО!!!&lt;br /&gt;
Оскільки Телетеатр має лише одну камерну залу, що не вміщую всіх, хто хоче переглянути виставу &quot;Чайка Джонатан Лівінгстон&quot;, ця вистава буде показана двічі: о 19:00 та о 20:15 23 жовтня, у п&apos;ятницю.&lt;br /&gt;
УРААА!!!&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/board/announcement/chajka_dzhonatan_livingston/4-1-0-158&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/posters/2015-10-23_Chayka.jpg&quot; style=&quot;margin-left: 0px; margin-right: 10px; float: left; width: 177px; height: 250px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;УВАГА: ДВА ПОКАЗИ ЗАМІСТЬ ОДНОГО!!!&lt;br /&gt;
Оскільки Телетеатр має лише одну камерну залу, що не вміщую всіх, хто хоче переглянути виставу &quot;Чайка Джонатан Лівінгстон&quot;, ця вистава буде показана двічі: о 19:00 та о 20:15 23 жовтня, у п&apos;ятницю.&lt;br /&gt;
УРААА!!!&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/chajka_dzhonatan_livingston/2015-10-21-179</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Dmipil</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/chajka_dzhonatan_livingston/2015-10-21-179</guid>
			<pubDate>Wed, 21 Oct 2015 08:36:30 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Новий фільм Телетеатру – незабаром прем’єра!</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/www.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;Новий фільм Телетеатру &amp;ndash; незабаром прем&amp;rsquo;єра!&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;laquo;Дніпропетровськ. Сучасний український мегаполіс. Один з найкрупніших промислових, фінансових, ділових та культурних центрів країни. Дніпропетровськ &amp;ndash; місто достатньо молоде у порівнянні з іншими містами України.&amp;nbsp; Але не зважаючи на це, він має дуже цікаву та незвичайну історію.&amp;nbsp; Тут мешкали, працювали, гостювали видатні&amp;nbsp; літератори, актори, художники, вчені, архітектори. Всі вони зробили свій особистий внесок в життя та залишили яскраві спогади про себе в історії міста на Дніпрі.&amp;raquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/wwww.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: right; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Такими словами розпочинається &amp;nbsp;новий документальний фільм Телетеатру про культурне життя та традиції Катеринослава-Дніпропетровська. Як роз...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/www.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;Новий фільм Телетеатру &amp;ndash; незабаром прем&amp;rsquo;єра!&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;laquo;Дніпропетровськ. Сучасний український мегаполіс. Один з найкрупніших промислових, фінансових, ділових та культурних центрів країни. Дніпропетровськ &amp;ndash; місто достатньо молоде у порівнянні з іншими містами України.&amp;nbsp; Але не зважаючи на це, він має дуже цікаву та незвичайну історію.&amp;nbsp; Тут мешкали, працювали, гостювали видатні&amp;nbsp; літератори, актори, художники, вчені, архітектори. Всі вони зробили свій особистий внесок в життя та залишили яскраві спогади про себе в історії міста на Дніпрі.&amp;raquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/wwww.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: right; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Такими словами розпочинається &amp;nbsp;новий документальний фільм Телетеатру про культурне життя та традиції Катеринослава-Дніпропетровська. Як розповідає історія міста, Катеринослав був грандіозною задумкою великого князя Григорія Потьомкіна, фаворита Російської Імператриці Катерини Другої: збудувати на честь великої імператриці &amp;laquo;південну столицю Російської Імперії&amp;raquo;. Новий фільм Телетеатру розповість глядачеві про те, які культурні події відбувалися у місті з початку дев&apos;ятнадцятого століття, &amp;nbsp;які були театри, які п&amp;rsquo;єси в них ставили та хто був найулюбленішим з &amp;nbsp;акторів, чим займалися мешканці Катеринослава у вільний час, де відпочивали, чим цікавилися, де отримували останні новини та плітки.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/ee.jpg&quot; style=&quot;margin: 10px; float: left; width: 450px; height: 338px;&quot; /&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp; &amp;laquo;На межі ХІХ та ХХ століть життя Катеринослава&amp;nbsp;нестримно змінювалося.&amp;nbsp; Виявившись у центрі промислових районів, сполучених залізницею з мостом через Дніпро, місто розвивалося небаченими до цього темпами. Будувалися металургійні заводи та підприємства, які потребували багато робочих рук. До міста приїжджали тисячі молодих людей. Населення Катеринослава&amp;nbsp;швидко зростало. Тихе провінційне&amp;nbsp; містечко перетворилося у багатоголосне сучасне місто початку ХХ століття. Дзеркальні вітрини новомодних магазинів та електричне освітлення на вулицях, дзвінки трамвая та сінематограф, театри, клуби, парки та ресторани&amp;hellip; Все це заворожувало, манило і не могло нікого залишити байдужим.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Крім матеріальних задоволень мешканці Катеринослава потребували й духовне. Культурне життя міста у цей час набуло нового дихання.&amp;raquo;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; Так починається у Катеринославі ХХ століття &amp;ndash; бурхливо, нестримно. У місті, яке вже придбало нове ім&amp;rsquo;я &amp;ndash; Дніпропетровськ, &amp;nbsp;відкриваються нові театри, клуби, концертні зали, телевізійна студія.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp; І ось, вже ХХІ століття. &amp;laquo;У сучасному Дніпропетровську&amp;nbsp; культурне життя дуже насичене. Кожного дня у місті відбуваються різноманітні культурні події. Театри - академічні та камерні; театральні студії та культурні центри, бібліотеки та кіноклуби; музеї - постійні та альтернативні, нескінченні театрально-музичні події, концерти музичних гуртів на любий смак &amp;nbsp;від фольклору до найсучасніших аудіовізуальних жанрів. Все це пропонує місто-мегаполіс ХХІ століття своїм мешканцям та гостям.&amp;raquo; &amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Днями закінчились зйомки фільму і творча група перейшла до періоду постпродакшн.&amp;nbsp; Прем&amp;rsquo;єра фільму &amp;nbsp;відбудеться у листопаді 2015 року в Телетеатрі, за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Рогальова, 9.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Запрошуємо всіх, хто любить Дніпропетровськ!&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Наталія Огородня, автор &amp;nbsp;сценарію та режисер фільму.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/novij_film_teleteatru_nezabarom_prem_era/2015-10-08-178</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Nataly</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/novij_film_teleteatru_nezabarom_prem_era/2015-10-08-178</guid>
			<pubDate>Thu, 08 Oct 2015 12:07:52 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Експозиція &quot;Місто&quot;</title>
			<description>&lt;p&gt;Відтепер, в холі Телетеатру завжди буде представлений живопис.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_132303.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_132303.jpg&quot; style=&quot;width: 345px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144230.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144230.jpg&quot; style=&quot;width: 367px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144301.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144301.jpg&quot; style=&quot;width: 359px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144316.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144316.jpg&quot; style=&quot;width: 390px; height: 250px; margin: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Відтепер, в холі Телетеатру завжди буде представлений живопис.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_132303.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_132303.jpg&quot; style=&quot;width: 345px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144230.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144230.jpg&quot; style=&quot;width: 367px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144301.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144301.jpg&quot; style=&quot;width: 359px; height: 250px; margin-left: 5px; margin-right: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;a href=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144316.jpg&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://teleteatr.at.ua/photos/Exp_Misto/IMG_20150912_144316.jpg&quot; style=&quot;width: 390px; height: 250px; margin: 5px;&quot; /&gt;&lt;/a&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://teleteatr.at.ua/news/ekspozicija_misto/2015-09-16-177</link>
			<category>Вести Телетеатра</category>
			<dc:creator>Dmipil</dc:creator>
			<guid>https://teleteatr.at.ua/news/ekspozicija_misto/2015-09-16-177</guid>
			<pubDate>Wed, 16 Sep 2015 09:39:41 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>